Як говорити з дітьми про мінну безпеку?





Вона може бути темно-зеленого або темно-коричневого кольору. За розміром — як невелика банка з варенням, зеленим горошком чи газованим напоєм.
Міни — дуже небезпечні і можуть сильно нашкодити. Цю, до прикладу, закопують повністю у ґрунт, ззовні залишається тільки пристрій для підриву. Якщо його зачепити, міна вистрибує догори, як жабка, вибухає та вражає множинними дрібними осколками. Тож варто завжди уважно дивитись під ноги.

Бачиш міну:
1. Не підходь!
2. Не чіпай!
3. Повідом дорослих чи 101 або 102.
Навчайте дітей правил мінної безпеки та бережіть близьких 








Під час воєнного стану дитина не вважається сиротою чи покинутою навіть якщо поруч із нею зараз немає дорослих. Її статус встановлюють державні органи.
Батьки, друзі!!
Зараз , як ніколи , ми маємо мати холодний розум і розуміти кожну дію.
А саме:
- Пояснити , що таке війна і що саме відбувається.
- При розмові – зберігати спокій.
- Наголосіть, що Ви поряд, що армія мужня і готова до оборони.
- Якщо дитині страшно – обов’язково обійняти.
- Написати записку з даними дитини і ближчими родичами (прізвища, ім’я , адреса) і вкласти дитині в карман з поясненням, що це на той випадок, якщо ви загубитесь.
Важливо обговорити так звану « цивільну оборону » як в закладах освіти, вдома чи в тих містах де ви знаходитесь.
Правила для «цивільної оборони» :
- Слухаємо «старших» – вчителя, батька, маму.
- Не сперечаємось, слідкуємо за вказівками і рекомендаціями того, хто відповідальний за безпеку в даний час.
- Домовляємось з рідними про зв’язок на випадок втрати мобільного зв’язку.
Зараз будуть доречні:
= гумор,
= обійми,
= цікавий мультфільм,
= приготування чогось смачненького.